«Торбин брат» Степан Руданський

Читати онлайн співомовку Степана Руданського «Торбин брат»

A

1 c.

    Докучило підшивати
    Подертії сита,
    Пішов циган молотити
    За торбину жита.

    Пішов таки недалечко —
    До свого сусіда...
    От молотить та й молотить
    Зрання до обіда.

    Перекинув, може, з копу,
    Хтів би й попоїсти,
    Та господар, як на збитки,
    Не дає і сісти.

    То наймита з ним поставить,
    А то сам молотить.
    Потягає бідний циган,
    Аж піт з нього котить.

    Перекинув копи зо дві,
    Ба вже і смеркає.
    "Чи не годі з нас, панотче?" —
    Сірома питає.

    І господар спочив добре
    Та й до нього каже:
    "Помолотим іще трохи,
    Заким сонце ляже".

    Знов молотить бідний циган,
    Аж піт з нього котить,
    Виглядає поза хату,
    Ба вже й місяць сходить.

    Іскривився сіромаха,
    Спину нагинає.
    "Чи не годі з нас, панотче?"
    "Або що?" — питає.

    "Та щось,— каже,— не то світить
    Край ваших віконців!"
    "Як-то,— каже,— не то світить?..
    Та ж то братик сонців!"

    Коли братик — так і братик,
    Нічого чинити;
    Мусив бідний циганюга
    Всю ніч молотити.

    На другий день той із хати,
    А циган у хату.
    "А, здоровенькі, панотче!
    Чи не можна б плату?"

    "Можна,— каже,— чом не можна,
    Як не дати плати?
    Ходім,— каже,— до засіка,
    Будем насипати".

    Прийшов циган до засіка,
    Торбу підставляє.
    Пішов гарнець, пішов другий.
    "Чи годі?" — питає.

    "Насипайте іще",— каже,—
    Сипле той і п'ятий.
    Ба вже сипле і дев'ятий.
    "Чи не годі, брате?"

    "Ні, не годі!" Насипає
    Цілу мірку жита.
    Коли гляне — аж там торба
    До мішка пришита.

    Іскривився пан господар,
    Голову схиляє.
    "Чи не годі із вас, куме?"
    "Або що?" — питає.

    "А щось,— каже,— ваша торба
    Та підшита чорним..."
    "Підшитая?.. Насипайте!..
    Таж то братик торбин!"

    Інші твори автора