«Вітер» Панько Педа

Читати онлайн вірш Панька Педи «Вітер»

A

1 c.

    Рота хмар на місці
    Місяць – у галоп…
    Стій, не мчи зі злістю,
    Бо розкраєш лоб!

    Хмар краї подерті
    Золотом горять.
    Місяць гоне вперто,
    А за ним – зоря.

    Із-за рогу вітер
    Визирнув на мить,
    Глянув непривітно —
    Пострілом летить.

    Поли ніби стяги
    Догори задер,
    Не зверта уваги
    Міліціонер.

    У пориві дужім
    Вихопив бриля,
    Просто до калюжі
    Весело жбурля.

    Вітер у квартали
    Кинув моря пінь.
    І на диби стала
    Хвиля наче кінь.

    Утікай – же з міста
    Вітре у степи!
    Тут тобі не місце,
    Тісно тут тобі.

    По дорозі з ревом
    Вивіски зрива,
    Зойкають дерева
    Зойкає трамвай.

    Вже ніхто з-за рогу
    Не ціляє в лоб
    І немов нічого
    В місті не було.

    Торохтять трамваї,
    Котяться авто,
    І не зачіпає
    Вивісок ніхто.