Пливе снами вечір,
Ледве вії мружить,
Синяву мережить
Хмарами байдуже.
Тихо ти… Холоне
Обрій злотожеврий,
В пристані – долоні
Простині рожеві.
Глянь-мо ресторани
В літеплі відбило,
І ковза в безкраї
Пароплав безсило.
Хоче у безмежі
У казки заплисти,
Стежать міста вежі
Й хмарки золотисті.
Прощавай же, милий,
Може буря буде,
Сколихнуться хвилі,
Мов кошлаті груди.
Замутять бурдою
Хмари бородаті,
А вітри з водою
Будуть танцювати.
Збісять дикі вали,
Загримлять поганці,
Може й пароплава
Дно візьме у бранці.
А тим часом вечір
Мрійно зорі лічить,
І встає стареча
Ніч.