«Сумління» Аполлоній Падолист

Читати онлайн вірш Аполлонія Падолиста «Сумління»

A

1 c.

    Ходім в сумну, нелюднену пустелю
    Величні сфінкси там стоять.
    В них люди віковічно сплять…
    Ми там збудуємо оселю;
    Ходім скоріше… Постривай,
    А Рідний Край?

    Ходім в буйне, шумно-веселе місто,
    Де в день і в ніч кипить бенкет.
    Там не голосить кулемет,
    А гра оркестра урочисто.
    Ходім скоріше… Постривай,
    А Рідний Край?

    Ходім туди, де вічно сяють зорі,
    Де вічно шелестить трава.
    Де сонце сяйво розлива.
    Не утікаючи за гори…
    Ходім скоріше… Постривай,
    А Рідний Край?