«На волі» Марійка Підгірянка

На зеленій гілці пташка співала.
Мила, звучна співанка сад звеселяла.

Та зловила дівчинка пташку співучу
 та всадила у клітку блискучу.

І дає їй їсти, водичку носить.
— Співай мені співанки! — пташечку просить.

Не їсть, не п'є пташка, сидить тихенько,
опустила крильця, ниє серденько.

— Чому не хочеш пташечко, їсти і пити?
Чи в золотій кліточці зле тобі жити?

— На зеленій гілочці любо співати,
а в золотій клітці треба вмирати...

Бо в садку на гілці вільно я жила,
а золота клітка — моя могила.

Пожаліла дівчинка пташку співучу,
відчинила кліточку гарну, блискучу.

Стрепенула пташечка втішно крильцями,
задзвеніла співанка полем, лугами.