«Колядки» Марійка Підгірянка

КОЛЯДКА
Ой, пригода, пригодочка,
Прилинула колядочка,
Щебетала на всі броди:
Гей, сходися, рідний роде!
Та послухай довгі речі,
Як дзвеніли наші мечі,
Та пригадай довгі змаги,
Як шуміли наші стяги,
Як літали полки птахом,
Як дудніли коні шляхом,
Як купались в сонці поля,
Як сміялась наша воля.
Ой, пригода, пригодочка,
Щебетала колядочка,
Закликала на всі броди:
Гей, сходися, рідний роде.
Гей, збирайся на всі шляхи,
Вервечками рідні стяги.
Гей, гуртуйся на всі смуги
Витягати ясні плуги,
Вислухати довгі речі,
Готувати руки й плечі.
Щоб дзвеніли нашим шляхом,
Щоб кружляли кличі птахом,
Щоб горіли в маках поля,
Щоб вернула наша воля!
Ой, пригода, пригодочка,
Щебетала колядочка:
Промайнула гори, води,
Закликала на три броди:
А з третього на четвертий,
На китайці розпростертий.

* * *
КОЛЯДОЧКА
Колядочка, щедрівочка,
Колядочка жвава.
Під віконцем щебетала,
На порозі стала.
Стала собі на порозі,
Почала питати:
— Чи позволиш, господине,
За колядувати?
Господиня, як калина,
Господиня пишна,
Сподобала колядочку
Та назустріч вийшла.
Ой, витай же колядочко,
З білої дороги,
Принеси нам рік щасливий
На рідні пороги.
Ой, сідай же, колядочко,
Між мою родину,
Принеси нам добру Долю
В щасливу годину.
Ой, сідай же, колядочко,
З господарем в парі, —
Принеси нам рідну Волю
В новорічнім Дарі!

* * *
СЯЄ НЕБО УДАЛЕЧІ
Колядка

Сяє небо удалечі,
і молитву зорі мовлять.
Святий Вечір, добрий вечір
— добрим людям на здоров'я.

По церковцях горять свічі,
по хатинках стіл готовлять,
Святий Вечір, добрий вечір
— добрим людям на здоров'я.

Там, де сили молодечі,
там, де юні труд готовлять.
Святий Вечір, добрий вечір
— добрим людям на здоров'я!