«Жайворонок» Василь Пачовський

Я молодий, веселий птах,
Лечу, як вітер в небесах,
З пісень моїх все ллється сміх, —
Весняний спів для всіх!

Хай буря грає, — я сміюсь,
З новою піснею несусь —
За мною вслід вже сходить світ.
Весна розсипле цвіт!

Не плачте, люди, над дітьми —
Вони побачать, як не ми,
Зелену ярь, як сонце з хмар
Розсипле злотий чар!

По бурі буде ясний день,
Зійде зерно із ваших жмень,
Веселка там заблисне вам.
Сповістить весну нам!

Засяє сонце, втихне плач,
Зерно збиратиме сівач —
Засвітить лан, як океан,
Розсиплеться туман!

Я чую серцем, знаю я,
Що пісня справдиться моя,
Мені в очах ясніє шлях:
Я Божий віщий птах.

Лечу, співаю ніч і день,
А сміх бринить з моїх пісень,
Бринить одна, як дзвін, струна:
Весна іде, весна!