«Синиця» Дмитро Павличко

Читати онлайн поезію Дмитра Павличка «Синиця»

A

1 c.

    Синичка дзьобала сало,
    Прив'язане до вікна,
    А потім сала не стало,
    Та все прилітала вона.

    На скрипці грала під хатою,
    Але не просила їди,
    Бо стала сама багатою —
    Минулися холоди.

    Із вдячності пташка грала,
    Неначе скрипаль-корифей.
    А хата їй відповідала
    Щасливим сміхом дітей.

    Інші твори автора