«Обруч» Дмитро Павличко

Читати онлайн поезію Дмитра Павличка «Обруч»

A

1 c.

    Біжить хлопчик, білий чубчик, мов курча;
    Підганяє паличкою обруча.

    За ним сонце, наче мати,— навздогін:
    Щоб не впав та не побився він!

    По долині, по стежині, біля круч
    Біжить сонце, білий чубчик та й обруч.

    І нема, немає в світі далини,
    Де спинилися б невтомні бігуни.

    Ах, обруч! Куди, куди він так жене
    По стежині через поле весняне?

    Я питаюсь, бо ж то я — оте хлоп'я,
    А те сонце — то матусенька моя.

    Інші твори автора