«Пелюстки» Тодось Осьмачка

Читати онлайн поезію Тодося Осьмачки «Пелюстки»

A

1 c.

    Тобі молюся, сонце, Боже вогнеґронний,
    триясно дивна квітко у світах без меж,
    ти пелюстки свої — дні круглі, мов корони,
    по одному звіваєш і в безодні шлеш.

    Вони і світять, і летять без гуку й шуму,
    і землю овівають веснами нам знов,
    і серцю надихають найтеплішу думу
    про невмируще щастя та любов.

    І дякувати серце вже повік не втомне
    і славою, і похвалою скрізь тобі,
    що ні один листок твій круглий не потоне
    останній у всесвітній прірві голубій...

    Інші твори автора