«Мій дух стемнів» Тодось Осьмачка

Читати онлайн поезію Тодося Осьмачки «Мій дух стемнів»

A

1 c.

    Байрон.
    Мій дух стемнів, але ще, знай,
    я чути арфи не оглух,
    і звуки сиплються нехай
    у мовчазну жадібність вух.
    І як надія в серці є,
    то знов відчує силу чар,
    і скотиться сльоза й заллє
    у мізку розпачу пожар.

    Та радости в гру не пусти,
    а хай гуде понурий гук,
    щоб я, заплакавши, вже стих,
    аби не луснути від мук.
    І дум, безсонниць, — досхочу,
    і порятунку не найду,
    тому, співаче, дай плачу,
    а то я нагло пропаду!

    Інші твори автора