Приxодили. Стрічали шану й страх,
Здолавши багна, пущі і вертепи.
Приносили в приплющених очах
Своє блакитно-зеленаве небо.
Ми не зазнали радости. Були
Їх пестощі рвучкі і небуденні.
Зривалися. Збиралися й ішли.
Їм скрізь були краї ще більш південні.
І діти ці, вони уже тепер
Тікають в гори, наче вовченята,
І в них під чолом — синява озер,
Неспокій хвиль і далеч необнята.
«Приxодили. Стрічали шану й страх…» Олег Ольжич
Читати онлайн поезію Олега Ольжича «Приxодили. Стрічали шану й страх…»
Інші твори автора
- «Археологія» Олег Ольжич
- «Чорно-синяву рінь гризучи…» Олег Ольжич
- «Давнім трунком, терпкістю Каяли…» Олег Ольжич
- «Душа обважніла, як жорна…» Олег Ольжич
- «Ґоти» Олег Ольжич
- «Гали» Олег Ольжич
- «Городок 1932 (уривок)» Олег Ольжич
- «Господь багатий нас благословив...» Олег Ольжич
- «Хтось метнув неминучу стрілу…» Олег Ольжич
- «Люкреція» Олег Ольжич
- «Межа» Олег Ольжич
- «На горі під лісом — біла хатка…» Олег Ольжич
- «Нащо слова? Ми діло несемо…» Олег Ольжич
- «Негритянський божок» Олег Ольжич
- «Незнаному воякові (уривок з редакції 1935 року)» Олег Ольжич
- «Ольвієць» Олег Ольжич
- «Підзамчя» Олег Ольжич
- «Піхотинець» Олег Ольжич
- «Порцеляна» Олег Ольжич
- «Поцілуєш, різко і суворо…» Олег Ольжич
- «Пророк» Олег Ольжич
- «Рінь» Олег Ольжич
- «Риплять і квилять двоколесі мажі…» Олег Ольжич
- «Сестра, а другому — мати…» Олег Ольжич
- «Шякунтала» Олег Ольжич
- «Візія» Олег Ольжич
- «Воно зросло з шукання і розпуки...» Олег Ольжич
- «Захочеш і будеш!..» Олег Ольжич
- «Знов вітри над землею, вітри…» Олег Ольжич
- «Незнаному воякові (уривок з редакції 1940 року)» Олег Ольжич
- «Незнаному воякові» Олег Ольжич
- «Рудько» Олег Ольжич
- Всі твори автора