Душа обважніла, як жорна,
В полоні страшного і злого.
Земля благодатна і чорна
До решти знесилила ноги.
І от її знов розбудила
Хода круторогої пари.
І серцю, як перше, є мило
Стрічати вечірню отару.
Лише ковалі невсипучі,
Куючи від сходу до сходу
Металь небувалий, сліпучий,
Ворожать майбутні походи.
«Душа обважніла, як жорна…» Олег Ольжич
Читати онлайн поезію Олега Ольжича «Душа обважніла, як жорна…»
Інші твори автора
- «Археологія» Олег Ольжич
- «Чорно-синяву рінь гризучи…» Олег Ольжич
- «Давнім трунком, терпкістю Каяли…» Олег Ольжич
- «Ґоти» Олег Ольжич
- «Гали» Олег Ольжич
- «Городок 1932 (уривок)» Олег Ольжич
- «Господь багатий нас благословив...» Олег Ольжич
- «Хтось метнув неминучу стрілу…» Олег Ольжич
- «Люкреція» Олег Ольжич
- «Межа» Олег Ольжич
- «На горі під лісом — біла хатка…» Олег Ольжич
- «Нащо слова? Ми діло несемо…» Олег Ольжич
- «Негритянський божок» Олег Ольжич
- «Незнаному воякові (уривок з редакції 1935 року)» Олег Ольжич
- «Ольвієць» Олег Ольжич
- «Підзамчя» Олег Ольжич
- «Піхотинець» Олег Ольжич
- «Порцеляна» Олег Ольжич
- «Поцілуєш, різко і суворо…» Олег Ольжич
- «Пророк» Олег Ольжич
- «Приxодили. Стрічали шану й страх…» Олег Ольжич
- «Рінь» Олег Ольжич
- «Риплять і квилять двоколесі мажі…» Олег Ольжич
- «Сестра, а другому — мати…» Олег Ольжич
- «Шякунтала» Олег Ольжич
- «Візія» Олег Ольжич
- «Воно зросло з шукання і розпуки...» Олег Ольжич
- «Захочеш і будеш!..» Олег Ольжич
- «Знов вітри над землею, вітри…» Олег Ольжич
- «Незнаному воякові (уривок з редакції 1940 року)» Олег Ольжич
- «Незнаному воякові» Олег Ольжич
- «Рудько» Олег Ольжич
- Всі твори автора