«Погас захід. Густа імла...» Микола Нарушевич

Читати онлайн вірш Миколи Нарушевича «Погас захід. Густа імла...»

A- A+ A A1 A2 A3

Погас захід. Густа імла
Все оповила навкруги…
На небо зіронька зійшла,
Всміхнулись їй степи, луги…

Земля послала їй привіт
У ніжних пахощах квітків,
В дзюрчанню мрійному струмків, —
Святій, ясній, що несла світ,

Земля послала їй привіт…
Піднялась зірка, вся блищить,
Весела, радісна тремтить…
Проміння – усміх срібний шле,

Надію – зов на землю ллє…
Вже хутко день, вже близько він…
Дзень – дзень-дзень, —
Лунає дзвін.

До всіх гука: імла зника…
Вставайте ж всі! До праці всі!
Брати! Чи чуєте цей зов?
Зникає, тане вже імла,

Тікає зло, іде любов…
Недаром зіронька зійшла…
Дивіться – зіронька тремтить,
Зове до кращого. Ідіть!