О.П. Довженку
О, так осонно соняхи цвітуть
І достигають золотаво груші …
В цвітінні Ваша обірвалась путь,
А Ви були до всього не байдужі.
І день ввібрав цей Вашу теплоту,
І світ цей став давно вже Вашим садом…
О, так осонно соняхи цвітуть,
І так багато світла, мов на свято.