Івану Драчеві
Коні-гривані –блискавки!
Коні булані –лиск!
Коні –у небі висянім,
Коні –в Парижі й Ніжині
Котять втому коліс…
Коні –баскі й кипучі!
Коні –крізь пилу чад
Світлу проносять звучність –
Коні чиїсь й Драча.
Коні, ех, коні-вихори!
Зору зболена каламуть…
Знати, снились ви дядьку Ригору,
Не даєте й мені заснуть.
Тільки б шалу із серць от висіять,
Тільки б вітру колюча руть…
І здається: земні ви й висяні,
Коні-коники!..Й не збагнуть.