Така мала, цікава і зелена,
Так радісно всміхається до мене –
її уперше, юну і свавільну,
Від подруг, мами і коріння вільну,
Запрошено у вогнесяйне місто.
Тут буде бал! І свічі, і намисто!..
Ялиночко, ялинко, ялинятко,
Моє зеленороге оленятко,
Куди летиш? Куди тебе несе?
Це ж просто маска, маскарад – і все!
Бо завтра, і не глянувши у вічі,
Із тебе знімуть новорічні свічі,
Обтрусять діловито мертві голки
І викинуть, покривджену і голу,
Немов на жар утрат і каяття –
На вулицю, на холод, на сміття!..