«Під вечір» Богдан Лепкий

Не журися, моє серце,
Не журися, бідне,
Що в полуднє мерехтіло,
У вечір поблідне.

Що в полуднє мерехтіло
В злоті і в пурпурі,
Те нічкою прибереться
В кольори понурі.

І не одно, що манило
Тебе в ясну днину,
Безвартісним покажеться
В вечірню годину.

І будеш ти дивитися
На небо, на зорі,
І будеш ти губитися
В далекім просторі.

І що тебе хвилювало,
Що тебе боліло,
Помалесеньки-помало
Забудеться ціло.

Мовби нараз крил дістало
Й кудись відлетіло
Те, що тебе хвилювало,
Що тебе боліло.