1
Що таке надворі сталось?
Що за крики? Що за галас?
— Бий! Дава-ай!
— Гати, мазило!
— Ти куди?!
— Суддю — на мило!..
Зрозуміло: там — футбол,
і комусь забили гол...
Два портфелі, як і слід,
штанги замінили.
На воротах — мій сусід,
воротар умілий.
Знов — прохід!
Ось-ось заб'є!
Штанга!
Ех, невдало...
І з портфеля все як єсть
геть повипадало!
Нумо, глянемо,
що в ньому,
поки йде завзята гра,
бо ж портфель,
усім відомо,—
є обличчям школяра!..
2
Ось — книжки. Та що це з ними?!
Чом вони у плямах синіх,
пошматовані, брудні?
Страшно глянути на них!
Подивіться на сторінку —
не сторінка,
а "картинка",
помальована така!
А обкладинки —
ну й горе! —
ніби побували вчора
в людожерових руках!
Ще й написано,
послухай:
"хто зачепить —
дам у вухо!"
Тільки підпису —
нема...
Ні, ось нижче:
"я, Кучма!.."
З
Ось якийсь папір в лінійку,
а на нім — товстенна двійка.
Що ж воно? Пробачить прошу!
Виявляється, це — зошит.
Але дивний він такий,
мов іде у ньому бій!..
Буква з буквою зчепились —
аж гуде навкруг земля :
і штовхаються щосили,
і вилазять на поля!
В — волає, Г — горлає,
Л — на дві ноги кульгає,
О — як бублик, П — як пилка!..
Що не слово — то помилка,
а буває — навіть дві!..
Аж гуде у голові...
Ось, наприклад, прочитайте:
"мошеністом робеть тато..."
Ні! Читать не варто більше!
Адже далі — буде гірше...
4
Ось — щоденник.
Що за диво?
Та невже —
Кучми Юрка?!.
І впізнати неможливо —
чистота у нім така.
Розгортаємо сторінку.
Гляньте: чиста, мов сльоза.
Де поділися оцінки?
Їх, напевне, кіт злизав...
Ну, звичайно! Придивіться:
онде слід від одиниці,
нижче —двійку стерто вправно...
Ну, нарешті, я узнав,
чом і чистим, і охайним
у Кучми щоденник став!..
5
Ось — дрібніші речі далі:
ручка й гумка у пеналі,
два обдертих олівці
та чотири камінці.
А навіщо камінці?
Щоб ганяти горобців
чи жбурляти нишком-тишком
у якусь бездомну кішку.
Ну а це...Невже — шкарпетка?!
Так, звичайно, це вона!
А чому вона в портфелі —
те Юрко і сам не зна...
6
Ось який портфель
Незвичний у знайомого мого.
Отаке його обличчя —
і не бачити б його!
Що ж, гадаю, всім вам ясно,
інших слів тепер нема:
нечепура та ледащо —
ось він хто, Юрко Кучма!