П'ятикласниця Людмила
вранці мамі заявила:
Все! До школи я —не йду!
Я не стерплю цю біду.
Щастя скінчено моє,
бо у Рити джинси є!
І тепер зі мною Рита
відмовляється дружити...
Здивувалась мама дуже:
— Ви ж були найкращі друзі!?
— Так. Але сказала Рита:
поки буду я ходити
не у джинсах, а в спідниці —
їй не хочеться й дивиться,
бо вона вважає: жінці
для краси потрібні джинси...
Мамо! Дружбу виручай:
джинси і мені придбай!
Мама пильно подивилась
на похнюплену Людмилу,
а потім мовила:— Діла-а...
Ви — спра-а-вжні подруги!..—й пішла...
А ви що скажете мені:
це справжні подруги чи ні?