Залетів до мене у кватирку
з клена під моїм вікном листок,
щось прошелестів —і враз притихнув,
ліг на підвіконня —і мовчок...
Змерз, напевно, на осіннім вітрі
і погрітись трохи захотів.
Ну, а може,— тільки хто ж повірить! —
просто так, у гості, залетів?..
Я на нього, мов на друга, глянув,
ледь торкнув —і раптом зрозумів:
цей листок кленовий —незвичайний,
цей листочок —перший лист зими...