Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають —
смішно і сказать комусь! —
Бо щодня мене питають
лиш одне: "чому" й "чому"...
— Ти чому образив Віту?
— А чому отримав двійку?
— І чому прийшов так пізно?
— Та чому в шкарпетках різних?
— Ти чому такий непослух?
— А чому не стелиш постіль?
— Ти чому це вірш не учиш?
— А чому портфель —без ручки?!
— І чому такий синець?..
Ох! Настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи,
хоч би й дуже захотів...
Треба їх отдать до школи —
хай питають вчителів!