«Бабусі» Анатолій Костецький

Читати онлайн вірш Анатолія Костецького «Бабусі»

A

1 c.

    Дай, бабусю, поцілую
    сивину твого волосся,
    теплим диханням зігрію
    снігом вибілені коси.

    Може, і на них розтане
    лоскотливий іній срібний,
    мов химерні візерунки
    на замерзлій з ночі шибі...

    Інші твори автора