То вже тікає не косуля, —
то свище між дерев рогатий вітер.
А смерть слідом петляє на чотирьох
тремтливих ніжках в сполоханому руні.
Вовки відстали, і продовжує
погоню із останніх сил
дух вовковийний,
вирвавшись із тіл.
То вже тікає не косуля, —
то свище між дерев рогатий вітер.
А смерть слідом петляє на чотирьох
тремтливих ніжках в сполоханому руні.
Вовки відстали, і продовжує
погоню із останніх сил
дух вовковийний,
вирвавшись із тіл.