Подай мені руку
і проведи по стежині —
поміж наших смертей.
Як не буде іншої ради,
проведи мене через смерть :
я боюся сам у ній заблукати —
і не вийти на світло,
я боюся забути про
сьогоднішній сонячний день.
Вабить мене і відстрашує
словосполучення :
важка вода, —
як тут застерегтися,
щоб вона не витіснила
всієї пам’яті ?