«Ніч у степу» Лідія Компанієць

Читати онлайн вірш Лідії Компанієць «Ніч у степу»

A

1 c.

    Тепер — проростати насінню
    В м'якому, вологому грудді...
    ...Сівбу закінчивши весінню,
    Поснули натомлені люди.

    Замовкли степи неозорі.
    А ніч така тиха і синя...
    По небу розкидано зорі,
    Неначе по полю — насіння.

    Інші твори автора