Розкинулося місто між горбами.
Пливе аулом ген аж ген, до небосхилу, —
там металеві дамби й бомби
багряно покололи обрій.
Розкинулося місто: табор:
де гноми перетворюються на титанів.
Де землю взято в металеві дуги,
в залізний крик.
«Харків» Павло Коломієць
Читати онлайн вірш Павла Коломійця «Харків»
Інші твори автора
- «Караван» Павло Коломієць
- «Літня ніч» Павло Коломієць
- «Манометр» Павло Коломієць
- «Мені здається...» Павло Коломієць
- «Осінь» Павло Коломієць
- «Ой, згубилась блакитними днями...» Павло Коломієць
- «Снігом ніч» Павло Коломієць
- «Стежка» Павло Коломієць
- «Тінь рожевих згасань – за плечима...» Павло Коломієць
- «За снігопадом тань» Павло Коломієць
- Всі твори автора