«Благословляю час той, і годину» Пантелеймон Куліш

Благословляю час той, і годину,
І ту ясну невимовну хвилину,
Як я, об'їхавши світ-Україну,
Тебе побачив, над людей людину.

В тобі з душею понялась урода
І з серцем тихим — розуму свобода...
Пещене чадо рідного народа!
Пишається тобою вся природа.

До тебе я, приблуда, приблудився,
На тебе я, мов на святу, дивився,
Твоїм умом і серцем просвітився,
Немов на світ удруге народився.

Благословен же час той і година
І ти, ясна, незабутна хвилино.
Як світ мені широкий — Україна
В тобі з'явився, над людей людино!