«Сміх» Ліна Костенко

Читати онлайн поезію Ліни Костенко «Сміх»

A

1 c.

    На вулиці – я чую крізь вікно –
    Сміється жінка штучним сміхом.
    Мабуть, їй сумно, але жінка хоче,
    Щоб їй хотілося сміятись.

    А я дивлюсь на ріки темних вулиць,
    На голови веселих ліхтарів,
    Одягнені в малі кашкети з жерсті,

    І на моє високе підвіконня
    Каштани білі квіти подають…

    А я дивлюсь і думаю про вірші.
    Коли їм сумно – хай вони сумують.
    Хай тільки не сміються штучним сміхом,
    Бо щирі люди закривають вікна.

    Інші твори автора