«Я нахиляюсь над безоднею...» Ліна Костенко

Читати онлайн поезію Ліни Костенко «Я нахиляюсь над безоднею...»

A

1 c.

    * * *
    Я нахиляюсь над безоднею,
    кричу у безвісті віків:
    — А як же ми один без одного
    в Сузір'ї Гончих Павуків?

    І як же ти один у Всесвіті?
    І як же тут без тебе я?!
    Впізнай мене в холодній безвісті,
    згадай моє земне ім'я!

    Інші твори автора