«Дорогий мій, сонячний, озвися!..» Ліна Костенко

Читати онлайн поезію Ліни Костенко «Дорогий мій, сонячний, озвися!..»

A

1 c.

    * * *
    Дорогий мій, сонячний, озвися!
    Може, й справді, краще так, — мовчи.
    Золотої пам'яті узвишшя,
    звідки видно вже лиш силует.

    Який печальний в пам'яті естамп!
    Мої слова од болю недоріки.

    А ти десь там, а ти десь там, десь там —
    як обрій, мружиш сонячні повіки.

    Інші твори автора