«Верба і човен» Галина Кирпа

Читати онлайн поезію Галини Кирпи «Верба і човен»

A

1 c.

    Заснув старенький човен під вербою.
    Верба й собі — старенька, як зима:
    ніким не снить, а тільки що — собою.
    Старого човна в снах її — нема.

    А тільки й є: листочки та листочки,
    що падають на воду і в траву.
    Верба старенька досинає мовчки,
    а біля неї човничок заснув.

    Інші твори автора