«Знамення» Юрій Іздрик

ах! яке розгортається світло!
ох! яка розверзається прірва!

бог уміє прийти непомітно
але любить потролити вірних
і являється в синіх спалахах
у вогнях у бенгальских у блискавках
надто пізно втікати парами
надто рано робити висновки
бо двіжуха ще тільки зріє
бо вагони от щойно рушили
і розлито в повітрі надію
на спасіння деяких душ
а від цього – надміру вереску
караоке колядок слоганів
невдовбенне наше теперішнє
скоро змиє розталими водами
скоро виллється небо вип'ється
скоро висохнуть землі вигорять
скоро стихне навіть молитва ця
скоро зовсім не буде вибору
але поки – гуляй відірвано
скільки того життя і світу..

ох.. яка ж під тобою прірва..
ах.. яке ж над тобою світло.