«Сліди старого покриває ржа...» Святослав Гординський
Читати онлайн вірш Святослава Гординського «Сліди старого покриває ржа...»
Ти не лукавила зо мною...
(Т. Шевченко. "Доля")
Шалену ведучи ігру,
Тебе все чую над собою,
І кола я не розірву
Своєю гнівною рукою.
Стою з розпаленим чолом
У зловорожості хуртовин,
І затискаєш ти вузлом
Свого немилосердя брови:
А я ж бездумливо тобі,
Зрадливій, часто довірявсь так –
І що ж! – пізнав лиш глуму біль
І рафіновані лукавства...
Яка несамовита гра!
Як серце кидається, злиться! –
Ні, ти не мати, не сестра,
Ні – ти розлючена вовчиця:
Ти не поступишся й на мент.
Тебе нічим не упросити,
Я вириваю кожен день
Із клів затиснутих, неситих,
І в безрух віч твоїх пустих
Вдивляюсь марно; не збагну я –
Стоїш передо мною ти,
Як нерозгадана статуя:
На тлі затягнутих завіс
Твоє мовчання леденіє,
І опускаєш все важкіш
Свої неублаганні вії.
Пов’язані публікації: