«Ну, вже таки…» Петро Гулак-Артемовський

Читати онлайн поезію Петра Гулака-Артемовського «Ну, вже таки…»

A

1 c.

     

    Истязал еси беззаконие мое и грехи моя
    изследил еси. Руцо твои сотвористе мя
    и создаете мя; потом же, преложив,
    поразил мя еси.

    Иова, кн. 1

    1
    Ну, вже таки
    Далась взнаки
    Мені та Галка Біла!
    Мов чиряки
    На печінки,
    Отак притьмом і сіла!
    2
    Було, всі дні
    На черені
    Пряжусь та позіхаю,
    То шість разів
    До пирогів
    Із печі я злізаю.
    3
    Ряди-в-годи
    До бороди,
    Було, доходить діло...
    От розскубеш,
    В жмені помнеш,
    Та й вп'ять у просо сміло!
    4
    Було, й сопеш,
    Було, й хропеш,-
    І нікому — й байдуже!
    Так, отже, бач:
    Хоч сядь та й плач,-
    От, треба Галки дуже!
    5
    Звізду прислав.
    Та й наказав,
    Щоб щодня я голився.
    Перину слав,
    Пику вмивав
    І щодня б чепурився!
    6
    Ой! Він мене
    З світу зжене
    Московською пенею!
    Оце біда
    Ота звізда,
    Нехай там госпідь з нею!
    7
    Ну й схаменусь,
    І підголюсь:
    Чого там розходився?
    Та я ж під час
    На місяць раз
    І без того голився!
    8
    Тілько не лайсь
    Та не знущайсь,
    Бо кепська вийде справа,
    Як зашморгнусь
    Та й удавлюсь
    Стрічкою Станіслава!..

    Март 1852 г., Харьков

    Інші твори автора