«Зорі» Борис Грінченко

Читати онлайн поезію Бориса Грінченка «Зорі»

A

1 c.

    Мамо люба, глянь, як сяють
    Ясно зорі золоті.
    Кажуть люди: то не зорі —
    Сяють душі то святі.

    Кажуть: хто у нас на світі
    Вік свій праведно прожив,
    Хто умів людей любити,
    Зла ніколи не робив,—

    Бог того послав на небо
    Ясно зіркою сіять...
    Правда, мамо,— то все душі,
    А не зорі там горять?

    Так навчи ж мене, голубко,
    Щоб і я так прожила:
    Щоб добро робити вміла
    І робить не вміла зла!

    Інші твори автора