«Вечір» Борис Грінченко

Читати онлайн поезію Бориса Грінченка «Вечір»

A

1 c.

    На землю вже тихий
    Скрізь вечір лягає;
    З високого неба
    Вже місяць сіяє;
    Затихла і пташка,
    І людська розмова,
    Мовчить, не шепоче
    Зелена діброва.
    І в мене на серці
    Так тихо все стало,
    Немовби те серце
    Заснуло і спало...

    1883

    Інші твори автора