«Троянда» Борис Грінченко

Читати онлайн поезію Бориса Грінченка «Троянда»

A

1 c.

    Мамусю, голубко! сьогодні
    Я вранці ходила в садок—
    Такого багато росте там
    Рожевих та синіх квіток.
    Найкраща троянда. Та тільки
    Я руки сколола свої,
    Аж кров потекла по їх,—поки
    Зірвала з стеблини її.
    А краще коли б та троянда
    Без гострих шпичок тих була,
    Щоб дівчина кожна зірвати,
    Не колючи руки, могла...
    — Ой, доню! все гарне на світі
    Дається не дурно людям:
    Щоб щастя придбать, працювати
    Всім тяжко доводиться нам.
    Без праці й труднацій на світі
    Не можна нічого придбать
    І навіть, щоб квітку зірвати,
    Доводиться шпички зазнать.
    Та пальчики хворі забудь ти
    І знай, голуб'ятко моє:
    Що важче здобуть, те любіше
    Тоді, як здобудеш, стає.

    Інші твори автора