«Як лякати вовка» Павло Глазовий

Електричкою мисливці
їдуть на качок.
Скільки можна там почути
всяких балачок!
Літній дядько молодому
весело кива:
— Перевірим, як у тебе
варить голова.
Йдеш ти полем без патронів,
розстріляв усе.
А тобі назустріч вовка
сатана несе.
Що ти зробиш? — Заховаюсь
в ямі, за кущем...
— Знайде, синку, й з'їсть негайно
з шапкою й плащем.
Є одна мисливська хитрість,
знай її і ти.
Не ховатись, а на вовка
треба прямо йти.
Перед вовком сядь, роззуйся,
і штани зніми,
І лупцюй по морді вовка
мокрими штаньми.
Вовк штанів боїться мокрих
більше, ніж вогню.
Це кажу я щиру правду,
не якусь брехню.
Молодий йому не вірить,
скоса погляда.
— Добре,— каже,— якщо буде
поблизу вода.
Чи баюра, чи калюжа,
чи який струмок...
А як ні, то що робити?
— Не журись, синок!
Доки будеш роззуватись
та знімать штани,
Десять раз у тебе стануть
мокрими вони.