«Кухлик» Павло Глазовий

Дід приїхав із села,
ходить по столиці.
Має гроші — не мина
жодної крамниці.

Попросив він: — покажіть
кухлик той, що з краю. —
Продавщиця: — Что? Чево?
Я нє понімаю.

— Кухлик, люба, покажіть,
той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь,
єслі ето кружка.

Дід у руки кухлик взяв
і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете
й не знаєте мови.

Продавщиця теж була
гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик,
ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.