Другий рік у нашій хаті,
Симпатичні, волохаті,
Тишком-нишком, десь під ліжком
Шалахмунеси живуть.
А що їх ніхто не бачить –
Це нічого ще не значить,
Бо вночі, коли всі сплять,
Ці вухаті, волохаті
Починають в нашій хаті царювать –
Із чарівної торбини
Сни для кожної дитини діставать.
Тим, хто щирий, негнівливий –
Насилають сон щасливий.
А тому, хто любить зранку
Галас, примху, забаганку,
Хто брехливий, хто жаднючий –
Насилають сон страшнючий.
Тож вони собі пильнують,
Хворі іграшки лікують,
Упівголоса співають,
На блакитній скрипці грають.
Зранку люблять спочивати –
Спати, мріяти, куняти:
Тишком-нишком, десь під ліжком,
У куточку, на канапці,
У старій кролячій шапці,
В комірчині – на перині
Чи на маминій кофтині.
Отакі у нашій хаті –
Симпатичні і вухаті,
Вайлуваті, волохаті,
І торішні, і вчорашні,
Нам як рідні, як домашні –
Шалахмунеси живуть.