І десь надійшло на останку
Холодне і темне: прощай!
Минаю будинок Держбанку,
Мене обминає одчай.
Даремне змагання — схилиться.
Впевнять: помилилася ти.
Замріяне слово, мов птицю,
Спіймали в повітрі дроти.
Нікуди не може летіти
Примара сліпої журби, —
Сміється і сонце, і вітер,
І голос залізний доби.
«І десь надійшло на останку...» Павло Филипович
Читати онлайн поезію Павла Филиповича «І десь надійшло на останку...»
Інші твори автора
- «Білявий день втомився і притих...» Павло Филипович
- «Дивись, дивись: безмежні перелоги...» Павло Филипович
- «Епітафія неокласикові» Павло Филипович
- «Я — робітник в майстерні власних слів...» Павло Филипович
- «Єдина воля володіє світом...» Павло Филипович
- «Хай на небі зовсім змарнілий...» Павло Филипович
- «Хилиться сумно і гнівно...» Павло Филипович
- «Колосом стигне слово...» Павло Филипович
- «Коли летять, як сиві зграї...» Павло Филипович
- «Кому не мріялось, що є незнана Муза...» Павло Филипович
- «Місяця срібний дзюб...» Павло Филипович
- «Мономах» Павло Филипович
- «Минула ніч тривожно і безславно...» Павло Филипович
- «На поталу камінним кригам...» Павло Филипович
- «Не хижі заклики пожеж...» Павло Филипович
- «Не вино, не сон і не отруту…» Павло Филипович
- «Візьмеш у жменю сонного насіння...» Павло Филипович
- «Закликав червень чарівну теплінь...» Павло Филипович
- «Заклинаю вітер і хмари...» Павло Филипович
- «Жовтих плям тривожне коло...» Павло Филипович
- Всі твори автора