Аж і правда, брехонуло собача у дворі і переступив поріг хати мужчина незнайомий. Худющий такий, задрипаний, у шапці старенькій, солдатській, у куфайчині потріпаній, у штанах ватяних, валянки биті — їстоньки просять, передки дротом позав'язувані. Переступив йон поріг хати, обвів нас очима запаленими, мо', од безсоння, як у дитяти мого, та й мовить до господині, бо я ще ж — молодайка була: "Чи не ви будете Уляна на хвамілію Терпило?" — "Я", — одвічає та. "Дак се я — до вас". І як стояв коло порога, опустився на мостини, обіпершись спиною на одвірок, а клуночок, що на плечі був, на коліна собі поклав. "Вошивий я сильно, бабоньки, — каже, — не треба мене далєй, у світлицю, пускать". А Уляна так гостро на нього глянула і одвічає: "Аби в душі, людиночко, вошей не завелося, а на тілі — се не воші… Проходьте-бо". Од її погляду гострого йон трохи поскучнів, а далєй каже: "Ні, пан невеликий, посиджу і в порозі. Скоро я удома буду, одмиюся і тілом, і душею". І засміявся по тих словах. Але сміявся йон лицем тольки, а душа не сміялася, мо'. й не було у нього душі тої, душа — яна теж не у кожної людяки єстяка. Се я подумала тоді так, хоч ще й молодайка була. А домівка його і правда — уже покликувала близьким голосом, із Ловиня йон сам родом, що вище по Невклі. Не довго йон в Уляни пробув, бо хотів завидна до хутора Скиток добрести, там у нього родня. Як пішов собі той мужчина, і я стала збиратися, дитя своє укутувать. А Уляна сиділа на лаві, голову повісивши і руки на колінах склавши, печальна уся, як осінь пізня. Далєй і каже до самої себе, не до мене, наче й нема уже мене у хаті: "Ой, буде ще горенько, буде моєму Митрику од людяки сеї недоброї…" Аж так яно і получилося, але сеє уже трохи пізніш. А тади йон розказав усе, що знав про Митра, сина Уляниного. Спало дитятко моє сном глибоким, і я слухала його, наче кіно страшкеє дивилася. І хоч через войну тую проклятую скінчила я тольки два класи, а третій — коридор, пам'ять у мене од роду добра, і я переказую, слово в слово, як той гість Улянин гомонів:
(Продовження на наступній сторінці)