«Лоша» Іван Драч

Закохалася в лоша блискавка.
Вона — блискавка, а воно — лоша.

В нього — грива з шовку чорного,
В неї — груди з вогню білого.

В неї — стан згоряв з шалу,
А воно — лоша незаймане.

Хтось тонкі копитця зранив,
Комусь в очі зазираючи.

Вони бігли небесами
Й цілувались голосами.

— Так я тебе покохала,
Що на тебе з неба впала.

В неї — горло громом кутане,
В нього ж — яблука на совісті.

Вона тілом палахтіла,
Воно серцем цокотіло.

Криком кричу — вітер віє,
Було лоша та й немає...