«Балада ДНК» Іван Драч

Читати онлайн поезію Івана Драча «Балада ДНК»

A

1 c.

     

    Ю. Щербаку

    Таємниці спадкоємності — жар-птиці переліт...
    А протони і нейтрони теж в своїй орбіті?
    "Еврика!" — кричали вже з десяток літ
    Френсіс Крик і Джеймс Уотсон — два Колумби в мікросвіті.
    Таємницю спадкоємності — ДНК –
    Розшифровано молекулу – світання
    В біології. Людина вже звика
    Визначати спадкоємність. Намагання
    Запрограмувати креслення білка!
    Штучні організми через десять літ!
    Біологія ракетно вирвалась в політ.
    Фізика захекалась. В світі тишина.
    І жар-птиця — таємниця — в темряві зрина...
    Так атомний ваговоз
    Гупотить в історії.
    Міріадами погроз
    Мозок він заморює:
    а) Будуть армії, будуть штучні,
    Будуть цуциками прирученими,
    Будуть гвинтиками приреченими –
    На хресті будуть поперечинами.
    б) Завод по виробництву мозків.
    Пане генерале! Для вашої армії
    Навантажено тринадцять составів
    Модернізованих мозків типу "Дегенерат".
    Можете рушати. Стривайте –
    Пан президент хоче особисто
    Вам вставити нову штучну клепку.
    …Жухне жах на ножах,
    На тривожних рубежах,
    А над жахом виника
    Ця балада ДНК,
    Ламле стан тугим вужем,
    Пересвистує ножем
    Над солоним, мегатонним,
    Безкордонним рубежем.

    Інші твори автора