І
На всі заставки кляв Ющенка. Лаяв із смаком, добираючи слова найдошкульніші. Всі негаразди свого життя невлаштованого, навіть те, що розпалась сім'я, валив на Президента.
— Ну, гаразд,— сказав я йому.— Нехай Ющенко винен у всьому. Навіть у тому, що кури дохнуть од грипу пташиного... А от уявіть, що вас узяли та й обрали Президентом...
— Мене? — вирячив очі.
— Вас!.. Вас!.. Що б ви робили, коли б стали Президентом?
Блимав, блимав, потім спитав з викликом:
— А ви що б робили?
— Я на другий день узяв би й застрелився.
Заціпило.
Згодом неохоче сказав:
— Ну, і я, мабуть, застрелився б...
II
Отож-то й воно.