Вчені вважають, що багато рослин зникли з лиця землі насамперед через зміну клімату. У крейдяному періоді процес зникнення відбувався особливо активно. Флору планети, що складалася із спорових і голонасінних рослин — папоротей, саговиків, гінкгових, хвойних тощо,— почали пригнічувати покритонасінні рослини — магнолії, евкаліпти, дуби, платани, берези і т. д. Буйно розвивалися квіткові рослини, активно змінюючи своїх попередників. Лише окремим рослинам цього періоду поталанило дійти до наших днів. До них належать і сальвінієві. Од величезної в мезозої родини залишилося всього 10 видів. Ці дрібні плаваючі папороті населяють прісноводні водойми переважно тропіків і субтропіків. Усі вони багаторічні, за винятком мешканця наших водойм сальвінії плаваючої (однорічна). Зовні сальвінії досить таки оригінальні. Лежить собі на воді тонке, гіллясторозгалужене кореневище, а на ньому вряд тричленні кільця листків. Кілець цих багато, вони густо сидять на кореневищі, причому два зелені листки кільця овальні, плаваючі. А третій і на листок не схожий: розпався на ряд ниткоподібних дольок, густо покритих волосинками. Він постійно перебуває під водою і частково виконує функцію коріння, оскільки кореневище не має його зовсім. При основі листка розвиваються й спороносні органи.
У флорі СРСР, в тому числі й України, сальвінієві представлені єдиним видом — сальвінією плаваючою, що порівняно часто зустрічається в стоячих і повільних водах півдня європейської частини СРСР, а на території нашої республіки стала рідкісною і занесена до "Червоної книги УРСР". Потребує індивідуальної охорони.
Сальвінія плаваюча.
Рідкісна рослина. Цінний для науки вид (водяна папороть). У неї, як і в усіх сальвінієвих, тонке, дуже розгалужене горизонтальне кореневище, що нагадує стебло, яке плаває на воді. На стеблі — кільця з трьох листків. Плаваючі листки — зелені, короткочерешкові, овальні або довгасті. Зверху вони всіяні бородавчастими утворами з пучком волосків. Такі ж волоски, тільки бурі, вкривають нижню поверхню листків. Розсічений на довгі ниткоподібні частинки підводний листок також густо вкритий бурими волосками, що робить його разюче схожим на коріння. Біля основи занурених листків знаходяться спорокарпії, які містять спорангії. В одних спорангіях розвиваються мікроспори, в інших — макроспори. Достигають спори у серпні — вересні. Сальвінія легко розмножується й вегетативним шляхом. Тендітні кореневища-стебельця розпадаються на окремі шматочки, які невдовзі досягають розмірів дорослої рослини. Тож не дивно, що в багатьох водоймах, де сприятливі умови, сальвінії вкривають всю поверхню зеленим килимом. Сальвінія плаваюча зустрічається на території України розсіяно в басейнах Дніпра, Дністра, Дунаю, Сіверського Дінця, Південного Бугу, на Шацьких озерах. Росте в повільно-плинних і стоячих водах. Чисельність виду різко скоротилася внаслідок господарської діяльності людини. Як цінний для науки вид, потребує повної охорони, необхідно контролювати стан популяцій, створювати заказники скрізь, де вона масово зустрічається.
ПОРЯДОК МАРСИЛЄЇ
РОДИНА МАРСИЛЕЄВІ
Марсилеєві — водяні папороті. Вони налічують три роди. Найбільший з них — марси-лея, до якого належать 70 видів переважно водяних рослин, поширених у теплих районах всього світу. У помірній зоні зустрічається порівняно небагато видів, а на території СРСР — лише 3.
Майже всі марсилеєві — трав'янисті рослини з довгим горизонтальним сланким кореневищем. Молоді листки равликоподібно закручені. На їхніх черешках, біля основи, знаходяться бобовидні утвори — спорокарпії. У них знаходяться соруси з мікро— і макро-спорангіями. У макроспорангії визріває лише одна велика макроспора, у мікроспорангії — багато дрібних мікроспор. При проростанні мікроспори утворюється чоловічий заросток, що складається з двох дрібних вегетативних клітин і двох антеридіїв, у яких містяться багато джгутикові сперматозоїди. При проростанні макроспори утворюється жіночий заросток, що складається з кількох клітин і має тільки один архегоній. Із заплідненої яйцеклітини розвивається нова рослина. Найвідоміший представник цієї родини у флорі СРСР — марсилея чотирилиста. Росте вона в дельті Волги, у пониззях Амудар'ї, на Північному Кавказі. Зустрічається й на території нашої республіки, однак її стало зовсім мало. Тому марсилея чотирилиста занесена до "Червоної книги УРСР".
Марсилея чотирилиста.
Рідкісна зникаюча рослина. Цінний для науки вид (водяна папороть) .
Марсилея чотирилиста — трав'янистий багаторічник до 20 см заввишки, з довгим повзучим кореневищем. Вкорінюється у вузлах, пускаючи пучки тонких корінців та довгоче-решкові листки, пластинки яких, немов у конюшини, складаються з чотирьох листочків. Марсилею так і називають — "водяна конюшина". Вдень листки розгорнуті, а під вечір складаються — "сплять". Це явище унікальне серед папоротей.
При основі черешка розміщено по 2—3 спорокарпії. Достигають спори у липні — вересні. Відомо давнє місцезростання цієї рослини: береги Латориці та її приток у Закарпатті. Останнім часом марсилею знайдено на Шацьких озерах (Волинська обл.), на Південному Бузі біля м. Ладижин (Вінницька обл.), на Дунаї в басейнах озер Кагул і Картал (Одеська обл.). Росте в стоячих і повільноплинних водах.
Чисельність виду зменшується внаслідок господарської діяльності людини, насамперед проведення меліоративних робіт і замулення річок.
Марсилея чотирилиста потребує повної охорони — створення заказників, контролю за станом популяцій.
ПОРЯДОК ВУЖАЧКИ
РОДИНА ВУЖАЧКОВІ
Це невеликі папоротеподібні рослини. Кореневище у них коротке, соковите, без лусок. Листки складаються з двох частин: стерильної, або вегетативної (власне зелений листок) і спороносної.
Поширені вужачкові на всій земній кулі. їх родина нараховує 81 вид (3 роди). У нашій країні зустрічається 12 видів (2 роди). Чисельність багатьох вужачкових зменшується внаслідок господарської діяльності людини. У нашій республіці потребує індивідуальної охорони гронянка півмісяцева, ключ-трава. Вона занесена до "Червоної книги УРСР". Гронянка півмісяцева, ключ-трава. Рідкісна рослина. Цінний для науки вид.
...Бреде лісовими хащами людина. Обшарпана, обвітрена, заросла. За плечима торба, у руках посох. Сторожко вдивляється під ноги, розсовує посохом кущі. Шукає чогосьі Довго йде, та ось натикається, здається, на те, що шукала. Стає на коліна, обережно оббирає довкола чогось пожухлу траву. Невже женьшень? Так він у цих краях не росте! Що ж тоді? А чоловік уже милується невисокою папороттю. її, правда, і папороттю важко назвати, бо хоч пластинка листка й периста, але не розсічена на дрібні частинки, як у звичайних папоротей, а з напівмісяцевими долями. Вгору ж підноситься своєрідне гроно — спороносна частина пластинки листка. Тому й названа рослина — гронянка півмісяцева. Однак, чому так радіє цій знахідці людина? Може, це ботанік, першовідкривач виду? Тоді навіщо чоловік ламає молоде деревце? Ага. Він робить черешок для лопати. Виходить, викопає рослину й понесе в ботанічний сад!
Аж ні, ударив заступ прямо під корінь, і гронянка півмісяцева полетіла під дерево, а чоловік все копає, копає... Лише під вечір перестав. Оглянув яму, в якій стояв, виліз, обхопив у розпачі голову... Хто він такий, що шукає? Невже скарб, до чого ж тоді папороть? Так, перед нами скарбошукач, а рослині він зрадів тому, що назва її в народі ключ-трава. Напевне, знає він повір'я, що ніщо не вкаже йому так точно дорогоцінний скарб, як гронянка. А що ця не допомогла — не біда, не може ж скарб під кожною рослиною лежати І
Скарбошукач знесилено упав під дерево, згорнувся калачиком і заснув, щоб завтра знову вирушити на пошуки ключ-трави... Важко сьогодні знайти людину, яка б вірила у чудодійну властивість ключ-трави відкривати скарби. А от цілющі властивості гронянки півмісяцевої ні в кого не викликають сумніву. Ця рослина здавна використовується в народній медицині для швидкого заживлення ран.
Нечасто зустрічалася гронянка півмісяцева й раніше, але останнім часом її стало зовсім мало. Розсіяно росте вона в Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, Гірському Криму. Любить листяні і мішані ліси, чагарники, гірські луки. Охороняється в Карпатському заповіднику та деяких лісових заказниках. Вчені наполягають на її охороні, посиленні контролю за станом популяцій, обмеженні збирання.
ПОРЯДОК СОСНИ
РОДИНА СОСНОВІ
Рослини з родини соснових належать до групи голонасінних рослин. Річ у тім, що насінний зачаток у них лежить на плодолистку відкрито. Так само насінина. А в іншої групи рослин — покритонасінних — насінний зачаток схований у зав'язі.
(Продовження на наступній сторінці)