Рідкісна рослина. Поширений спорадично в Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, західній частині Лісостепу, в Гірському і Південному Криму, де росте в лісах, серед чагарників, на галявинах, узліссях, луках, переважно на вапнякових грунтах. Випробуваний в культурі (Ленінградський і Сухумський ботанічні сади). Охороняється в заповідниках Мис Мартьян та Ялтинському гірсько-лісовому. Занесений до "Червоної книги СРСР".
Билинець довгорогий, або комариний.
Рідкісна рослина. Поширена більш-менш звичайно в Закарпатті, Карпатах і Прикарпатті; зрідка— в Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу; досить часто — в Гірському Криму. Росте на луках, у світлих лісах, серед чагарників. Випробуваний в культурі (ботанічні сади Ленінграда, Москви, Якутська, Карелії, Ставрополя). Охороняється в Карпатському заповіднику та Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Билинець найзапашніший.
Рідкісна зникаюча рослина. Зустрічається дуже рідко у високогірному і верхньому поясі Карпат (найчастіше в басейні Чорного Черемошу), в Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу. Росте на вологих заболочених луках, лісових галявинах, в чагарниках. Випробуваний в культурі — Ленінградський ботанічний сад. Охороняється в Карпатському заповіднику.
Бровник однобульбовий.
Рідкісна рослина. Зустрічається в Покутських Карпатах і дуже рідко на Поліссі й в Лісостепу. Росте на вологих луках, лісових галявинах і трав'янистих місцях. Випробуваний в культурі в Ленінградському ботанічному саду
Булатка довголиста.
Рідкісна зникаюча рослина, ареал якої поступово скорочується. Поширена дуже рідко в листяних лісах, серед чагарників Карпат, Розточчя-Опілля, на Поліссі, в Лісостепу (Поділля), Гірському і Південному Криму. Випробувана в культурі в Ленінградському заповіднику. Занесена до "Червоної книги СРСР".
Булатка великоквіткова.
Рідкісна зникаюча рослина. Цінний для науки вид. Зустрічається спорадично в Закарпатті, Карпатах, Розточчі-Опіллі, західній частині Лісостепу, на Лівобережжі — лише в околицях с. Диканьки Полтавської області, в Гірському і Південному Криму. Росте в листяних лісах, на галявинах. Випробувана в культурі (Ленінградський ботанічний сад). Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику та Кримському заповідно-мисливському господарстві. Занесена до "Червоної книги СРСР".
Булатка червона.
Рідкісна зникаюча рослина. Поширена рідко в Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу. Гірському і Південному Криму. Росте в хвойних і листяних лісах, серед чагарників. Випробувана в культурі — Ленінградський ботанічний сад. Охороняється в Карпатському та Ялтинському гірсько-лісових заповідниках і в Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Занесена до "Червоної книги СРСР".
Гніздівка звичайна. Рідкісна рослина.
Багато незвичайного в ній. Насамперед вона не має зеленого забарвлення. Ні до чого воно гніздівці, адже живиться вона за рахунок речовин, що розкладаються, а також здатна засвоювати вуглекислий газ з повітря. Типова сапрофітна рослина. А ще в неї цікава коренева система. Від підземної частини стебла — товстого горизонтального кореневища — відходить численне коріння, що за формою та забарвленням схоже на дощові черв'яки. Це коріння утворює дивне сплетіння завбільшки з кулак, яке нагадує пташине гніздо,— звідси й назва рослини.
Стебло у гніздівки звичайної буре з небагатьма піхвовими листочками-лусочками і багатоквітковою китицею також бурих квіток на верхівці, соковите. Квітки, що розквітають у травні — червні, оригінальні: п'ять листочків оцвітини утворюють шолом, шостий — губа — набагато темніший і довший від інших пелюсток, роздвоєний і звисає донизу. Квітки мають чудовий медовий запах, на який охоче прилітають запилювачі — здебільшого мухи. Гніздівка звичайна нечасто зустрічається в тінистих листяних, рідше соснових лісах лісостепових і лісових районів, в горах Карпат і Криму, місцями трапляється у північній частині Лівобережного Степу. Окремі популяції нечисленні і мають обмежене просторове розміщення. Охороняється в Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Гудайєра повзуча.
Рідкісна зникаюча рослина. Мініатюрна.
Листочки у гудайєри яйцевидні, зібрані в розетку й розпластані. На їхній поверхні — оригінальний сітчастий малюнок. Кореневище довге, повзуче, від нього відходять товсті, як для такої маленької рослини, корінці (з сірник!). Вони гладенькі й зовсім без кореневих волосків. Чому? Бо їх заміняють тонюсінькі нитки мікроскопічних грибків, так звана мікориза. Гриби, поселяючись на корінні рослини, дістають їй з ґрунту воду, а взамін одержують від неї органічні речовини. Без такого симбіозу гудайєра жити не може.
Цвіте гудайєра в середині літа. Викидає тоненьке, невисоке (до 15 см) стебельце, на верхівці якого зібрані білі непримітні квіти. Плоди — маленькі коробочки, в яких дозріває багато, близько тисячі в кожній, дрібнюсінького насіння. Маса кожного — стотисячні долі грама!
Зустрічається гудайєра розсіяно в мохових, соснових і мішаних лісах Карпат і Прикарпаття, набагато рідше — на Поліссі, в Гірському Криму. Охороняється в Кримському заповід-но-мисливському господарстві. Жировик Лезеля. Рідкісна зникаюча рослина. Зустрічається зрідка на торфових болотах й болотистих луках Карпат (Закарпатська обл., Ясиня), в Прикарпатті (Івано-Франківська обл., Янів), Розточчі-Опіллі (Львівська обл., Яворівський район, с. Шкло), на Поліссі (Волинська обл., болото Хотів; Ровенська обл., Зарічнянський район, біля оз. Нобель; Житомирська і Чернігівська області), в Лісостепу (Львівська обл., Броди, Лопатин; Черкаська область, біля Золотоноші; Полтавська обл., Кременчук), в Степу (на околиці Кремінної, Новомосковська). Випробуваний в культурі — Ленінградський ботанічний сад.
Зозулині сльози серцелисті.
Рідкісна зникаюча рослина. Зустрічається дуже рідко в Карпатах на висоті 600—1395 метрів над рівнем моря — гори Говерла, Пожижевська полонина, Брескул, Свидовець. Останнім часом знайдені на Поліссі (Овруцький кряж). Росте в тінистих вологих хвойних та мішаних лісах, на мохових болотних місцях. Охороняється в Карпатському заповіднику.
Зозулині сльози яйцевидні.
Рідкісна рослина. Росте у вологих лісах, на лісових галявинах, по чагарниках. Зустрічається розсіяно в Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу, в Гірському Криму і дуже рідко в південно-східній частині Степу. Ареал має тенденцію до скорочення. Культивується рослина в ботанічних садах Ленінграда і Москви. Охороняється в Карпатському заповіднику і Кримському заповідно-мисливсько-му господарстві.
Комперія Компера, або кримська.
Рідкісна зникаюча надзвичайно декоративна рослина. Квітки в комперії зібрані в рідке суцвіття. Вони дуже красиві: шолом коричнювато-жовто-пурпуровий, губа — білувато-рожева, трьохлопатева, з довгими нитчастими долями. У нашій республіці зустрічається комперія Компера дуже рідко, лише в південному Криму (Ласпі, Комперія, Форос, Мелас, Орлине Бахчисарайського району). Росте в світлих листяних, рідше мішаних лісах, на узліссях і галявинах, виключно на вапняках. Особливо відчутну шкоду завдали цій рослині фашистські загарбники, які під час тимчасової окупації Криму у великих кількостях викопували бульби й відправляли їх до Німеччини.
Комперія кримська занесена до "Червоної книги СРСР".
Коральковець тричінадрізаний.
Рідкісна зникаюча рослина. Сапрофіт, живе за рахунок органічних сполук — решток мертвих тварин і рослин. Стебло у цієї рослини вкрите лускоподібними піхвами. Росте вона в тінистих лісах, на заболочених галявинах в Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, Правобережному Лісостепу і Гірському Криму. Чисельність популяцій щороку зменшується. Охороняється в Карпатському заповіднику і Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Коручка болотна. Рідкісна рослина.
Більш-менш звичайно зустрічається в Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Гірському Криму; досить рідко — в північній частині Лісостепу; дуже рідко — на півдні Лісостепу і в Степу (поблизу великих річок); рідко — в Криму. Росте на болотистих луках, серед чагарників, на торф'яних болотах. Випробувана в культурі в ботанічних садах Ленінграда, Омська, Тарту.
Коручка дрібнолиста.
Росте в тінистих лісах лише південно-західної частини Криму (Чатирдаг, Ласпі). Раніше коручку дрібнолисту знаходили в Закарпатті у передгірському і гірському поясах Карпат. Коручка морозниковидна. Рідкісна рослина. Більш-менш звичайно зустрічається в листяних і мішаних лісах лісових і лісостепових районів і в Гірському Криму; в Степу — дуже рідко (Харківська обл., Куп'янськ). Випробувана в культурі — Ленінградський ботанічний сад. Охороняється коручка морозниковидна в Карпатському, Мис Мартьян і Ялтинському гірсько-мисливському заповідниках.
Коручка пурпурова.
Рідкісна рослина. Поширена спорадично в правобережних лісових та лісостепових районах. Росте в тінистих переважно грабових лісах.
Коручка темно-червона.
Рідкісна рослина. Розсіяно зустрічається в лісових і лісостепових районах, досить часто — в Західному Лісостепу, на схід — рідше і на Лівобережжі — дуже рідко. Росте в світлих листяних і мішаних лісах, на узліссях і серед чагарників, переважно на вапняковому грунті. Випробувана в культурі в Ленінградському ботанічному саду.
Лімодорум недорозвинений.
(Продовження на наступній сторінці)