"Той світ, що я із думки сотворила...
мене не любить".
(Галина Турелик)
Той світ, що зітканий з безчестя,
слизький, мов вичовгана гірка
дитячих ігр на Водохреще,
мене не любить — як не гірко!
Підступний він, той світ, котрому
я слугував, як раб нікчемний,
і на причастії святому,
безгрішний, каявсь надаремно.
Мене не любить світ байдужий,
як Каїн не любив Давида,
щораз в житті брудні калюжі
мені підсовує. Набридло!
Той світ, котрий у серці ношу,
мене підстрелив, наче дрохву.
А я живу... й ночами прошу:
"Продовж, о Господи, ще трохи!"