Дарма! коханням серце п’яне,
В безодні щастя поринає:
Нехай згорить, нехай зав’яне,
Що буде потім — хто те знає?.
Холодна мудрість стогне нудно:
"Минає все — й любов дочасна".
Та без кохання жить марудно,
А вічність — молодість прекрасна.
В шалену ніч нема зневір’я, —
Кохання в вічності у приймах!
Ми віримо без лицемір’я,
Що зміст життя в палких обіймах.
Налиймо ж вщерть любові келих!
Нехай живе палка рішучість!
Серед квіток, пісень веселих
Жорстоку стрінем неминучість...